Після 5 березня у Польщі почали діяти нові підходи до соціальної підтримки українців. У суспільстві з’явилися побоювання щодо втрати пільг та прав на перебування. Проте ситуація не є однозначною.
Про це розповів Василь Воскобойник — голова Офісу міграційної політики та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
За його словами, Польща робить ставку на максимальну інтеграцію українців у свою економіку. Ті, хто працює офіційно та сплачує внески, не відчують негативних змін.
«Для українців, які легально працюють і сплачують податки, нічого принципово не змінюється», — наголошує експерт.
Станом на минулий рік близько 865 тисяч українців сплачували внески до польського фонду соціального страхування (ZUS). За 2024 рік українці сплатили близько 98–100 млрд злотих податків і зборів — сума, співмірна з бюджетами Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти Польщі.
Водночас зміни більше торкаються тих, хто не працевлаштований і не інтегрований у систему. Польща поступово прив’язує соціальні виплати до факту роботи або навчання дітей у польських закладах.
Попри політичні дискусії, економічна реальність залишається очевидною: українці є важливою складовою польського ринку праці.
Однак виникає інша тенденція — за даними польських досліджень, близько 650 тисяч українців розглядають можливість переїзду до Чехії чи Німеччини у пошуках кращих умов.
Щодо повернення до України, експерт зазначає: поки не вирішено безпекове питання, очікувати масового повернення не варто. Минулого року додатково ще близько 400 тисяч українців залишили країну.
«Без врегулювання безпекової ситуації сподіватися на масове повернення складно», — підсумовує Воскобойник.
Таким чином, скорочення пільг у Польщі — це не сигнал до закриття дверей, а спроба перевести українців із статусу тимчасових отримувачів допомоги в статус повноцінних учасників економіки.