Україні не вистачає людей: чому країні потрібні мільйони працівників

Проблема нестачі людей в Україні поступово переходить із теоретичних розмов у реальність, яку відчуває бізнес, медицина, освіта і навіть повсякденне життя. Якщо раніше про це говорили як про ризик майбутнього, то сьогодні це вже ситуація “тут і зараз”: роботодавці шукають людей і не можуть знайти, а вакансії залишаються відкритими місяцями.

За оцінками, які озвучують міжнародні та українські експерти, після війни Україні може не вистачати від кількох до восьми мільйонів працівників. Йдеться не про абстрактну цифру, а про реальну потребу економіки, яка має відновлюватися і зростати.

Як пояснює Василь Воскобойник, голова ГО «Офіс міграційної політики», президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, ці розрахунки базуються на конкретних економічних сценаріях.
«Щоб забезпечити економічне зростання на рівні не менше 7% щороку протягом десяти років, Україні потрібно від 4 до 8 мільйонів додаткових працівників», — пояснює він.

Йдеться про тривалий період — приблизно десятиріччя після завершення війни. І це означає, що країні щороку потрібно буде залучати сотні тисяч людей до ринку праці.

Причин такої ситуації кілька, і всі вони накладаються одна на одну. По-перше, це демографія: населення скорочується, і за найближчі роки Україна може втратити ще мільйони людей природним шляхом. По-друге, значна частина громадян перебуває за кордоном і не факт, що всі повернуться. І, по-третє, після відкриття кордонів частина українців знову поїде працювати за межі країни.

У результаті виникає парадоксальна ситуація: держава може отримати ресурси на відбудову, але просто не матиме достатньо людей, щоб ці проєкти реалізувати.

Ця проблема вже відчутна. Сьогодні в Україні не вистачає вчителів, лікарів, медичних сестер. Великий дефіцит у будівельній сфері — бракує зварювальників, слюсарів, сантехніків. Не вистачає водіїв і логістів. І це лише найочевидніші приклади.

«У кожній галузі є вакансії, які неможливо закрити, бо фізично немає людей», — зазначає експерт.

При цьому ситуація виглядає ще більш парадоксальною, якщо подивитися ширше. З одного боку, є люди без роботи, а з іншого — бізнес не може знайти працівників. Це явище називають структурним безробіттям, і воно означає, що пропозиція і попит на ринку праці просто не збігаються.

Наприклад, людина, яка працювала на великому підприємстві у прифронтовому місті, переїжджає в інший регіон і не може знайти аналогічну роботу. В результаті вона або змінює професію, або взагалі випадає з ринку праці, тоді як роботодавці паралельно шукають людей на інші спеціальності.

Вихід із цієї ситуації частково вже шукають. Держава запускає програми перекваліфікації, які дозволяють за кілька місяців отримати нову професію і почати працювати там, де є попит.

«Людина може прийти до центру зайнятості, обрати спеціальність, навчитися і вже через кілька місяців почати працювати», — пояснює Василь Воскобойник.

Але навіть такі кроки не вирішують проблему повністю. Масштаб виклику настільки великий, що без системних рішень і довгострокової політики Україні буде складно забезпечити себе необхідною кількістю працівників.

І саме тому питання робочої сили вже сьогодні стає одним із ключових для майбутнього країни. Бо без людей — не буде ні економічного зростання, ні відбудови.