Поки в країні триває війна, багато проблем залишаються ніби “на паузі”. Але одна з них уже сьогодні дає про себе знати — це нестача людей. І мова не лише про демографію чи відтік населення, а про дуже практичну річ: хто буде працювати, відбудовувати міста, лікувати, навчати і забезпечувати економіку.
За оцінками, для того щоб хоча б стабілізувати ситуацію, Україні може знадобитися близько 300 тисяч працівників щороку. І це не про далеке майбутнє — це про найближчі роки після війни.
Як пояснює Василь Воскобойник, голова ГО «Офіс міграційної політики», президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, проблема вже охоплює практично всі сфери.
«Сьогодні ми бачимо, що вакансії не закриваються — і це стосується і будівництва, і освіти, і медицини, і транспорту», — говорить він.
І це добре видно навіть без статистики. У лікарнях не вистачає персоналу, у школах — вчителів, у бізнесі — працівників. І ця ситуація лише загострюватиметься. На цьому тлі все частіше звучить думка: Україні доведеться залучати іноземців. Але тут виникає інше питання — чи готове до цього суспільство.
«Проблема не лише в державі, а й у ставленні людей. Частина суспільства сприймає залучення мігрантів як щось негативне», — пояснює експерт. У воєнний час це особливо відчутно. Для багатьох сама ідея, що на ринок праці можуть прийти іноземці, виглядає як несправедливість по відношенню до тих, хто зараз воює.
Але реальність інша. Якщо не буде людей — не буде і економіки.
Саме тому, за словами Василя Воскобойника, Україні потрібно змінювати підхід до міграції.
«Ми повинні дивитися на міграцію не як на соціальне явище, а як на інструмент забезпечення економіки трудовими ресурсами», — зазначає він.
Це означає, що мова йде не просто про приїзд людей, а про чітку систему: хто приїжджає, для чого і на яких умовах працює. Одним із ключових бар’єрів сьогодні залишається бюрократія. Отримати дозвіл на роботу іноземцю відносно просто, але оформити робочу візу — значно складніше. І це питання доведеться вирішувати, якщо країна справді хоче залучати працівників.
При цьому експерт наголошує: цей процес не можна пускати на самоплив.
«Залучення мігрантів повинно бути під жорстким контролем держави», — підкреслює він. Йдеться не лише про економіку, а й про соціальну стабільність і безпеку. Держава має визначати правила гри і контролювати їх виконання.
Водночас Україна не зможе конкурувати з Європою рівнем зарплат чи соціальних виплат. І це потрібно чесно визнавати. Але є інший шлях — створити прості і зрозумілі умови для роботи.
«Нашою перевагою може стати спрощена система отримання дозволів на працевлаштування і робочих віз», — пояснює Василь Воскобойник. Саме це може стати тим фактором, який дозволить залучати людей, навіть якщо рівень доходів буде нижчим, ніж у країнах ЄС.
У підсумку ситуація виглядає доволі прямо: без людей країна не зможе відновитися. І якщо власних ресурсів не вистачає, доведеться залучати зовнішні.
Питання лише в тому, чи зможе Україна зробити це правильно — так, щоб це стало не проблемою, а частиною рішення.