Український ринок праці сьогодні опинився у стані глибокого дисбалансу. Попри те, що тисячі людей продовжують шукати роботу, більшість українських роботодавців одночасно заявляють про критичний дефіцит кадрів.
Про це в ефірі заявив Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова ГО «Офіс міграційної політики».
За його словами, зараз Україна фактично стикається зі структурним безробіттям — ситуацією, коли кваліфікація людей не відповідає потребам економіки. Сьогодні країні потрібні будівельники, водії, сантехніки, слюсарі, енергетики та працівники технічних професій, тоді як значна частина людей продовжує орієнтуватися на офісну роботу.
Воскобойник наголошує, що цей розрив став одним із головних наслідків війни. Мільйони українців виїхали за кордон або стали внутрішньо переміщеними особами. Частина підприємств була фізично знищена, а економіка втратила значну частину свого виробничого потенціалу.
На цьому фоні держава намагається стимулювати перенавчання. Через Державний центр зайнятості українцям пропонують безкоштовно отримати нові професії, які зараз затребувані на ринку праці. Але головна проблема полягає не лише у доступності курсів, а й у готовності людей змінювати спеціальність та спосіб життя.
Експерт зазначає, що далеко не кожен економіст чи юрист готовий іти працювати сантехніком або будівельником, навіть якщо саме там сьогодні можна отримати стабільний дохід. Саме це небажання змінювати професійну траєкторію, на його думку, і буде залишатися одним із ключових викликів для українського ринку праці у найближчі роки.
Окрему увагу Воскобойник звернув на демографічну ситуацію. За його словами, Україна щороку втрачає близько 300 тисяч людей природним шляхом: приблизно 500 тисяч громадян помирає, тоді як народжується лише близько 200 тисяч дітей. Це означає, що внутрішній резерв робочої сили поступово вичерпуватиметься навіть без урахування міграції та війни.
Саме тому, переконаний експерт, Україні вже зараз потрібно готувати комплексну політику реагування. Одним із ключових напрямків має стати повернення українців з-за кордону та створення умов, за яких люди не будуть масово виїжджати після завершення війни.
Водночас він визнає: без автоматизації виробництва та поступового залучення іноземних працівників закрити кадровий дефіцит буде надзвичайно складно. Але залучення трудових мігрантів, на його думку, має відбуватися дуже обережно та з урахуванням безпекових факторів.
Воскобойник наголошує, що остаточне слово у питанні визначення країн, громадян яких можна буде масово залучати до роботи в Україні, повинно залишатися за Службою безпеки України. Питання трудової міграції вже виходить за межі виключно економічної теми і напряму стосується національної безпеки.
При цьому експерт не вірить у масовий приїзд іноземців до завершення війни. Якщо самі українці не поспішають повертатися через безпекові ризики, то очікувати великого потоку іноземних працівників під час бойових дій також не варто.
Саме тому головним завданням держави сьогодні він називає безпеку, стабільність економіки та створення умов для життя всередині країни. Адже поки тривають обстріли енергетичної та соціальної інфраструктури, люди й надалі будуть вивозити свої сім’ї за кордон, рятуючи дітей від війни.
І в цих умовах, переконаний Воскобойник, питання ринку праці поступово перетворюється на питання виживання та майбутнього України.