Україна продовжує втрачати населення — і мова вже йде не лише про війну чи міграцію, а про довгострокову демографічну кризу, наслідки якої країна відчуватиме десятиліттями.
Про це в ефірі заявив Василь Воскобойник — президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова ГО «Офіс міграційної політики».
За його словами, сьогодні на підконтрольній Україні території проживає орієнтовно від 29 до 31 мільйона людей. При цьому близько 6 мільйонів українців залишаються за кордоном, а народжуваність продовжує стрімко падати.
Воскобойник зазначає, що протягом перших п’яти років після завершення війни до України можуть повернутися приблизно 30% тих громадян, які зараз перебувають у Європі. У реальних цифрах це близько 2–2,5 мільйона людей.
Водночас він наголошує: це лише прогноз, який значною мірою залежатиме не тільки від бажання самих українців, а й від політики європейських держав.
Експерт звертає увагу, що країни ЄС поступово переходять до жорсткішої міграційної політики. Соціальні виплати можуть скорочуватися, умови перебування — переглядатися, а людей поступово стимулюватимуть або виходити на роботу, або повертатися додому.
Проте навіть за таких умов головним фактором для українців залишатиметься безпека.
За словами Воскобойника, люди почнуть реально розглядати повернення лише тоді, коли будуть впевнені, що війна не повториться, а країна матиме сильну армію та надійні гарантії захисту.
Але навіть після цього постане інша фундаментальна проблема — житло.
Експерт прямо говорить: без масштабного житлового будівництва та створення системи соціального житла масове повернення людей із зруйнованих або прифронтових регіонів буде практично неможливим.
Якщо людині просто нема де жити, жодні заклики до повернення не спрацюють. Саме тому питання житла він називає одним із ключових факторів майбутньої міграційної політики.
Не менш важливими залишаються робота, рівень зарплат, доступність медицини, шкіл та загальна якість життя.
Воскобойник наголошує: українці будуть дуже прагматично порівнювати своє життя в Європі з тим, що їм може запропонувати Україна після війни. І рішення прийматимуть не емоціями, а “гаманцем”.
Особливо тривожною експерт називає ситуацію з народжуваністю. За його словами, минулого року в Україні народилося лише близько 170 тисяч дітей, тоді як померло майже 500 тисяч людей.
Таким чином смертність перевищує народжуваність майже утричі.
На думку Воскобойника, у перспективі одного-двох поколінь це матиме колосальні наслідки для пенсійної системи, ринку праці, економіки та соціальної структури країни.
Він нагадує, що демографи вже зараз прогнозують: до 2050 року населення України може скоротитися приблизно до 25 мільйонів людей, а частка молоді стане критично низькою.
У таких умовах країні доведеться серйозно говорити про залучення трудових мігрантів. Але, на думку експерта, першочерговим завданням все ж має залишатися повернення українців та робота з діаспорою.
Лише після цього Україна зможе переходити до системного залучення іноземних працівників — передусім у ті галузі, де дефіцит кадрів стане критичним.
При цьому Воскобойник підкреслює: головним критерієм при виборі країн, звідки можуть залучатися працівники, залишатиметься безпековий фактор. Саме тому ключову роль у формуванні майбутньої міграційної політики, на його думку, повинна відігравати Служба безпеки України.