Індійці, пакистанці та узбеки: чому Україна почала шукати працівників за кордоном

Український ринок праці поступово входить у нову реальність. Поки мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізація продовжує скорочувати кількість працівників усередині країни, бізнес дедалі частіше починає дивитися у бік іноземної робочої сили.

У деяких українських компаніях трудові мігранти вже працюють. Роботодавці відкрито говорять про те, що кадровий голод став критичним.

«У п’ятницю до нас приїхали з Індії робітники — п’ять хлопців і дві дівчини. Вони працюватимуть на виробництві», — розповідає представник однієї з компаній з підбору персоналу.

За словами рекрутерів, найбільше зараз бракує працівників у виробництві, агросекторі, логістиці та будівництві. Бізнес шукає різноробочих, водіїв, вантажників, працівників ліній та технічний персонал середньої кваліфікації.

Причини дефіциту очевидні — мобілізація, виїзд людей за кордон та загальне скорочення населення. Саме тому українські роботодавці починають тестово залучати працівників із країн Азії.

Найбільший інтерес до роботи в Україні, за словами кадрових агентств, проявляють мешканці Індії, Пакистану, Бангладешу та Узбекистану.

Водночас реакція українського суспільства на цю тему залишається неоднозначною. Частина людей сприймає появу трудових мігрантів як ознаку того, що економіка продовжує працювати навіть під час війни. Інші ж побоюються, що іноземці можуть витісняти українців з ринку праці або створювати нові соціальні проблеми.

На думку Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», проблема дефіциту кадрів в Україні вже стала системною.

За його словами, приблизно 75% українського бізнесу сьогодні стикаються з нестачею працівників. Проте навіть попри це іноземців в Україні поки що небагато. Причина — складні процедури легалізації та оформлення працевлаштування.

«Трудовий мігрант обирає ту країну, де простіше та швидше почати працювати», — пояснює Воскобойник.

Саме тому Україна сьогодні програє конкуренцію Польщі чи Чехії, де процес працевлаштування іноземців значно простіший та швидший.

Окремо експерт звертає увагу на питання безпеки. В Україні діє перелік держав із підвищеним міграційним ризиком, сформований за участі Служби безпеки України. До нього входять близько 90 країн, громадян яких не рекомендують активно залучати до працевлаштування.

Водночас поширений міф про те, що іноземці погоджуються працювати за значно менші гроші, ніж українці, не підтверджується практикою. Навпаки — через витрати на переїзд та ризики роботи під час війни очікування багатьох мігрантів щодо зарплати навіть вищі, ніж у місцевих працівників.

Станом на 2026 рік в Україні офіційно працюють приблизно 11 тисяч трудових мігрантів. Але економісти наголошують: цього недостатньо навіть для підтримки нинішнього рівня економіки.

За оцінками експертів, Україні потрібно щонайменше 300 тисяч додаткових працівників щороку лише для того, аби економіка могла нормально функціонувати.

Саме тому тема трудової міграції вже перестає бути політичною екзотикою. Україна поступово змушена переходити до практичної дискусії про те, як забезпечити ринок праці людьми та одночасно зберегти соціальну стабільність і безпеку держави.