Чи справді Україна вже потребує трудових мігрантів?

Останніми місяцями тема трудових мігрантів стала однією з найобговорюваніших у публічному просторі. Повідомлення про можливе залучення працівників з Індії, Бангладеш чи країн Африки викликали активні дискусії та хвилю емоційних реакцій. Водночас за гучними заголовками часто губиться головне питання: наскільки ця тема відповідає реальним потребам і можливостям України.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики», наголошує, що кадровий дефіцит в Україні є беззаперечним фактом. Його причинами стали одночасно кілька процесів: повномасштабна війна, виїзд мільйонів українців за кордон, мобілізація та багаторічна демографічна криза. У результаті підприємства дедалі частіше не можуть знайти працівників для будівництва, промисловості, транспорту, сільського господарства та інших галузей.

Проте це не означає, що Україна вже стала привабливим напрямком для трудових мігрантів. За словами експерта, навіть після отримання дозволу на працевлаштування іноземець має пройти складну процедуру оформлення робочої та транзитної віз. До цього додаються безпекові ризики, закритий повітряний простір і нижчий рівень заробітної плати порівняно з країнами Європейського Союзу. Усе це суттєво знижує зацікавленість потенційних працівників.

Показовою є історія українського роботодавця, який намагався запросити до України 50 громадян Індії. Попри отримані дозволи на працевлаштування, лише невелика частина кандидатів змогла пройти наступні етапи оформлення документів, а в підсумку до України не приїхав ніхто. Цей приклад демонструє, що статистика виданих дозволів не відображає реальну кількість іноземців, які фактично починають працювати в Україні.

Водночас Василь Воскобойник підкреслює, що суспільне занепокоєння не варто ігнорувати. Люди хочуть розуміти, хто саме може приїхати до України, чому виникає така потреба, чи використано внутрішній кадровий резерв і яким буде державний контроль. Саме відсутність зрозумілих відповідей на ці запитання створює простір для чуток, маніпуляцій і політичних спекуляцій.

На думку експерта, сьогодні головне завдання держави полягає не лише у пошуку працівників для економіки, а й у відкритій комунікації із суспільством. Лише чесне пояснення причин кадрового дефіциту, прозорі правила та ефективний контроль можуть забезпечити довіру громадян до майбутньої міграційної політики України.