Від молоді до мігрантів: які резерви має український ринок праці

Кадровий голод уже перестав бути проблемою окремих роботодавців. Від наявності працівників залежатиме, чи зможе Україна відбудовувати міста, розвивати виробництво, забезпечувати роботу лікарень, шкіл, транспорту та інших критично важливих сфер.

Потреба у 4,5 мільйона працівників не означає, що в країні вже зараз існує стільки незаповнених вакансій. Це оцінка можливого дефіциту протягом наступних десяти років. Частина людей вийде на пенсію, а після завершення війни відбудова та економічне зростання створюватимуть нові робочі місця.

На думку Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голови ГО «Офіс міграційної політики», молодь не зможе самостійно компенсувати цю нестачу. Її недостатньо навіть для повноцінної заміни працівників, які залишатимуть ринок праці. Тому Україні необхідно змінювати професійну освіту, розвивати сучасні коледжі, дуальне навчання та забезпечувати молодим людям зрозумілу перспективу першого робочого місця.

Ще одним ресурсом можуть стати українці, які перебувають за кордоном. Однак очікування, що після завершення війни повернуться всі, є нереалістичним. На рішення людей впливатимуть чотири головні чинники: безпека, житло, робота та соціальна інфраструктура. Важливою буде й можливість прогнозувати власне майбутнє та майбутнє дітей.

«Ми повинні боротися за кожного українця, створювати умови, щоб йому хотілося повернутися. Навіть із тими, хто залишиться за кордоном, потрібно підтримувати зв’язок і говорити: ви українці, ви нам потрібні», — наголошує експерт.

Внутрішніми резервами ринку праці залишаються ветерани, люди віком понад 50 років, особи з інвалідністю, студенти та жінки, які не можуть працювати через відсутність дитячих садків. Окреме завдання — виведення зайнятості з тіні, перенавчання працівників і подолання дискримінації за віком.

Частину дефіциту здатні компенсувати автоматизація та підвищення продуктивності. Саме зростання зарплат проблеми не розв’яже: воно не створить працівників, яких фізично немає на ринку.

Якщо внутрішніх ресурсів виявиться недостатньо, окремим галузям доведеться залучати іноземних працівників. Це має відбуватися обмежено, контрольовано й лише там, де справді бракує людей. Держава повинна перевіряти іноземців, контролювати роботодавців і не допускати заміни українців дешевою та безправною робочою силою.

Успішною Україна стане тоді, коли її обиратимуть місцем для життя, роботи й розвитку більше людей, ніж залишатимуть країну. Для цього потрібне не одне універсальне рішення, а поєднання повернення українців, залучення внутрішніх резервів, сучасної освіти, автоматизації та продуманої міграційної політики.