На тисячу українців припадає лише один іноземний працівник

Розмови про масове залучення іноземних працівників до України не відповідають реальній ситуації. Станом на травень у країні працювало близько 9,5 тисячі іноземців. Порівняно з 10,5 мільйона українців, які сплачують ЄСВ, це приблизно один іноземний працівник на тисячу українців.

За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», лише 12% вітчизняних компаній розглядають можливість залучення трудових мігрантів. Реальний досвід такої роботи мають тільки 2% підприємств.

Одна з причин — висока вартість. Залучення іноземного працівника коштує роботодавцю від 75 до 150 тисяч гривень. Ця сума включає рекрутинг, оформлення документів, логістику та адаптацію. Витрати покриває не держава, а конкретний бізнес, який потребує працівника.

Перекваліфікація українця коштує значно менше — близько 30 тисяч гривень. Проте головна проблема полягає не лише у вартості навчання. Не кожна людина, яка працює в офісі, погодиться змінити професію та піти бетонярем на будівельний майданчик. Українській економіці бракує саме «блакитних комірців» — людей, які готові виконувати фізичну та кваліфіковану роботу.

Тому для окремих компаній залучення іноземців може залишатися економічно виправданим. Якщо через відсутність працівників простоює будівельна техніка або зупиняється реалізація об’єкта, втрати бізнесу можуть перевищити витрати на приїзд трудових мігрантів.

Однак навіть за наявності грошей привезти працівника до України надзвичайно складно. Спочатку іноземець має отримати дозвіл на працевлаштування та українську робочу візу. Потім йому може знадобитися транзитна віза Польщі або Молдови, оскільки прямого авіасполучення з Україною немає.

Показовим є приклад компанії, яка оформила 50 дозволів на працевлаштування громадян Індії. Українські робочі візи отримали лише вісім осіб, але жодній не вдалося оформити документи для транзитного в’їзду. У результаті до України не приїхав жоден із 50 запланованих працівників.

До бюрократичних перешкод додаються війна, безпекові ризики та невисокі порівняно з Європою зарплати. Іноземець не може бути впевненим не лише у власній безпеці, а й у тому, що підприємство та його робоче місце продовжать існувати.

Отже, масового приїзду трудових мігрантів сьогодні немає. Україна поки що не стала привабливим напрямом для іноземних працівників, а складні процедури оформлення додатково зменшують можливості бізнесу залучати людей навіть тоді, коли це справді необхідно.