Загадкові Центри єдності – чим насторожує проєкт для українців за кордоном і що кажуть емігранти
Вже кілька місяців тривають розмови про Центри єдності, але жодний поки не відкрив двері
Від кінця минулого року українська влада обіцяє запустити за кордоном мережу Центрів єдності (Unity Hubs) з широким спектром функцій – від допомоги в оформленні документів та вивчення мови країни перебування до оформлення броні від мобілізації та підтримки української ідентичності. Але поки жодний такий хаб фізично не розпочав свою роботу.
“Телеграф” намагався з’ясувати конкретні терміни реалізації проєкту, послухав обіцянки, які роздають посадовці на зустрічах з біженцями та діаспорою за кордоном, та почув думку наших співгромадян щодо їхніх потреб, які могли б закрити такі центри.
Звідки “ростуть” ноги у центрів
Центри підтримки українців у країнах тимчасового перебування Unity Hubs стали ключовим проєктом, що реалізує Міністерство національної єдності України. Ця структура постала в рамках реалізації президентського “плану стійкості” у грудні 2024 року після реорганізації Мінреінтеграції й мала б перш за все боротися за повернення українців з-за кордону. А також сприяти згуртуванню, збереженню національної ідентичності та цілеспрямовано “займатися справами глобальної багатомільйонної української спільноти”, на чому наголошував президент Володимир Зеленський. Ідея про те, що цими питаннями та загалом “відновленням демографічного потенціалу України” має опікуватися спеціальний орган центральної виконавчої влади, не була новою. На той момент в першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт №11424, який якраз передбачав створення профільного міністерства.
– Влада створила Міннац’єдності не відповідно до нашої пропозиції, бо ми говорили, що міністерство мало б опікуватися питаннями демографії, а демографія це все – внутрішньо переміщені особи, біженці, ті, хто за кордоном, та співпрацею з діаспорою, – пояснив в коментарі “Телеграфу” автор документа, народний депутат і голова підкомітету з культурної політики комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький. – Адже повернення наших співгромадян – це лише частина проблеми, бо потрібно створювати умови, щоб українці не виїжджали, а також, щоб незалежно від того, де вони живуть, вони відчували, що рідна країна буде про них дбати та готова їх захищати. Й було очевидно, що цю роботу має хтось координувати, бо наразі за різними оцінками за кордоном перебуває 6-8 мільйонів українців – це тільки ті, що виїхали під час повномасштабного вторгнення. А для підтримки українства була ідея акумулювати у Фонді відновлення демографічного потенціалу кошти як державного бюджету, так і донорів, та фінансувати різні проєкти через систему грантів.
В цілому ідея, що нове відомство не тільки має стимулювати українців, що виїхали за кордон через війну, до повернення, а й підтримувати тих, хто вирішить залишитися, та працювати з діаспорою, здається, знаходить втілення і в діяльності Міннац’єдності. Принаймні відповідні меседжі лунають в заявах його керівництва. Натомість грантова система фінансової підтримки окремих ініціатив не була запроваджена, тому для здійснення своєї діяльності міністерство розраховує на бюджет. Так, на початку березня Кабмін України видав розпорядження про передачу відомству 150 млн гривень. Тоді більшість ЗМІ видали заголовки, що саме така сума буде використана “на повернення українських біженців з-за кордону”. Але формально основну частину – 142,6 млн гривень “з’їдять” т. зв. “видатки споживання”, серед яких 44,1 млн гривень оплата праці, а 1,1 млн гривень – комунальні послуги та енергоносії, плюс “видатки розвитку” становитимуть 7,3 млн гривень.
Яким чином використають ще 90 мільйонів, незрозуміло, адже у вільному доступі відсутній текст програми “Забезпечення виконання завдань і заходів із підтримки українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну”. Не надали її в Міннац’єдності й на запит “Телеграфу”, як й не прояснили, а скільки коштуватиме утримання Unity Hubs. Лише зазначили, що на фінальній стадії “перемовини з країнами перебування українців за кордоном про безоплатне надання приміщень” для розміщення центрів. Серед перших країн, де можуть відкритися Unity Hubs, як повідомлялось на сторінці міністерства, – Чехія, Іспанія, Німеччина та Франція, адже з урядами цих країн вже підписані спільні декларації. Крім того, переговорно-підготовча робота триває у Польщі та Італії, де у липні відбудеться Конференція з відновлення України (URC-2025). Але чіткі дати відкриття не називаються, тобто процес може тривати й тижні, й місяці.
– Терміни відкриття Центрів єдності (Unity Hubs) та алгоритм їхньої роботи в кожній країні залежатиме від залученості партнерів, оскільки для забезпечення роботи необхідні приміщення, котрі будуть відповідати потребам Центрів (на одній з зустрічей з українцями за кордоном очільник міністерства та віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Чернишов зазначив: приміщення має бути площею хоча б 1500 кв. м – Авт.), а також для надання кваліфікованих послуг необхідно забезпечити якісний підбір та підготовку операторів Центрів, – зазначили у Міннац’єдності у відповіді на запит “Телеграфу”.