Аналіз стану та проблем ринку праці: підсумки експертної дискусії
Підсумки експертної дискусії в межах презентації дослідження про стан ринку праці України
Під час третьої тематичної зустрічі в межах серії заходів, організованих Інститутом демографії та досліджень якості життя ім. М.В. Птухи НАН України спільно з ГО «Офіс міграційної політики», відбулася широка фахова дискусія щодо трансформацій українського ринку праці. Подія стала продовженням попередніх обговорень, присвячених темам міграції й демографії, і логічно поєднала ці аспекти через аналіз трудових ресурсів.
Системна криза і взаємозалежність проблем
Олександр Гладун, (Інститут демографії), підкреслив: війна лише загострила ті проблеми, що існували задовго до 2022 року. Демографічна ситуація, міграція та ринок праці тісно переплетені. Зміни в одному сегменті моментально відгукуються в інших. Професійна мобільність, якість життя, економічна резилієнтність — усе це формує середовище, в якому функціонує ринок праці.
Освіта — «недоторкана» зона критики чи об’єкт реформування?
Руслан Галгаш (Східноукраїнський університет ім. В. Даля) наголосив на дефіциті достовірної аналітичної інформації про потреби в нових навичках. Така інформація необхідна не лише для формування державної освітньої політики, а й для розробки міжнародних проєктів. Він закликав до донесення результатів досліджень до Міністерства освіти та
Підсумки експертної дискусії в межах презентації дослідження про стан ринку праці України
Під час третьої тематичної зустрічі в межах серії заходів, організованих Інститутом демографії та досліджень якості життя ім. М.В. Птухи НАН України спільно з ГО «Офіс міграційної політики», відбулася широка фахова дискусія щодо трансформацій українського ринку праці. Подія стала продовженням попередніх обговорень, присвячених темам міграції й демографії, і логічно поєднала ці аспекти через аналіз ситуації на ринку праці.
Системна криза і взаємозалежність проблем
Олександр Гладун, (Інститут демографії), підкреслив: війна лише загострила ті проблеми, що існували задовго до 2022 року. Демографічна ситуація, міграція та ринок праці тісно переплетені. Зміни в одному сегменті моментально відгукуються в інших. Професійна мобільність, якість життя, економічна резилієнтність — усе це формує середовище, в якому функціонує ринок праці.
Освіта — «недоторкана» зона критики чи об’єкт реформування?
Руслан Галгаш (Східноукраїнський університет ім. В. Даля) наголосив на дефіциті достовірної аналітичної інформації про потреби в нових навичках. Така інформація необхідна не лише для формування державної освітньої політики, а й для розробки міжнародних проєктів. Він закликав до донесення результатів досліджень до Міністерства освіти та донорських організацій.
Галина Лопушняк (КНЕУ) поділилась цікавими результатами дослідження серед HR-фахівців: ключова навичка, яку шукають у кандидатів, — глибоке знання сфери діяльності компанії. Її відсутність часто стає причиною відмови навіть перспективному кандидатові.
Олександр Цимбал (Інститут демографії) відповів на це баченням ринку праці як місця, де вища освіта повинна виконувати не лише академічну, а й практичну функцію. Він навів позицію роботодавців: дистанційна освіта знижує вольовий потенціал випускника; практичні навички на їх думку мають спиратися на більш універсальні теоретичні знання.
Суспільний запит на дуальну освіту
Алішер Садиков, представник Торгово-промислової палати Німеччини, детально описав німецьку модель дуальної освіти (Ausbildung) як зразок: підприємства самостійно навчають молодь, оплачуючи як навчання, так і зарплату учням. 70% часу — робота, 30% — навчання. Такий підхід, на його думку, може стати відповіддю і на українські виклики.
Дмитро Дегтяр (HRD-club) наголосив, що дуальна модель освіти має починатись не з університету, а зі школи — ще з 11 класу. Молодь потребує чітких орієнтирів і відчуття, що освіта дає доступ до реальних професій майбутнього.
Криза довіри до вищої освіти та державної політики
Роман Сергієнко підняв гостру проблему недовіри до системи освіти, зокрема до Міністерства освіти та науки України. Він зазначив, що студенти судяться з державою, аспіранти не мають перспектив, і якщо цей тренд збережеться, Україна ризикує залишитись без вчителів і тих, кого вчити.
Демографічна база vs продуктивність праці
Завершила дискусію Світлана Калініна (МДУ), наголосивши: демографічна база більше не може бути єдиним ресурсом для трудового відтворення в країні. Якщо не буде прориву в продуктивності праці — ані повернення людей з-за кордону, ані професійна підготовка не дадуть бажаного ефекту. Вона згадала моделі Польщі, Литви, скандинавських країн, які довели: продуктивність здатна компенсувати скорочення робочої сили. Але Україна поки що не демонструє подібної динаміки.
Усі спікери погодилися: ринок праці — не лише економічна категорія, а й дзеркало суспільних процесів: якості освіти, настроїв молоді, довіри до держави, спроможності адаптації. Якщо ці елементи не будуть синхронізовані, дефіцит кадрів стане хронічним.
Дискусія підтвердила актуальність проведеного дослідження й засвідчила потребу в глибшому аналізі, ширшому діалозі та міжсекторальному партнерстві. Саме це — єдиний шлях до стійкого відновлення українського ринку праці