Польща переглядає допомогу українцям: політичні ігри чи удар по власній економіці?

За час повномасштабної війни Україну залишили майже 7 мільйонів громадян. Найбільше наших співвітчизників осіло в Польщі — країні, яка від початку агресії Росії відкрила кордони та надала прихисток. Проте нещодавнє рішення нового президента Польщі Навроцького викликало хвилю обурення: він наклав вето на закон про соціальну допомогу українцям.

Президент пояснив своє рішення прагненням «соціальної справедливості»: мовляв, отримувати виплати повинні лише ті українці, які офіційно працюють або ведуть бізнес. Таким чином, пропонується скасувати допомогу для тих, хто виховує дітей самостійно, працює дистанційно чи опікується дітьми з інвалідністю.

Для багатьох родин це питання виживання. Українка Любов із Кривого Рогу, яка нині мешкає у Гданську, розповідає:

«Моя квартира коштує 3500 злотих. Я заробляю 4000. Без допомоги у 800 злотих на дитину ми просто не виживемо».

Українці ж, своєю чергою, не лише користуються пільгами, а й активно підтримують польську економіку. Як наголошує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник:

«Кожен другий українець працює, офіційно сплачує соціальні внески і є активною частиною, активним представником українського суспільства в Польщі».

За три роки українці сплатили понад 111 млрд злотих податків і внесків, що додало до ВВП Польщі 2,5%.

«Зростання ВВП Польщі — це приблизно та сума, котру країна витрачає на власну оборону, на власну армію. Українці фактично своєю працею профінансували всю сферу оборони Польщі», — підкреслює експерт.

Попри це, питання допомоги стало заручником внутрішньої політичної боротьби. Президент і уряд Дональда Туска публічно сперечаються, хто і яким чином має підтримувати українців. Уряд уже готує альтернативний законопроєкт, аби зберегти баланс.

На думку Воскобойника, політики свідомо маніпулюють темою:

«Розіграти карту мігрантів, звинуватити їх в усіх проблемах. Ну, це ж легше легкого».

Польські експерти називають ситуацію «внутрішньою суперечкою», яка матиме негативні наслідки для відносин із Україною. Колишній посол Андрій Дещиця попереджає:

«Найбільшою загрозою для Польщі є Росія. Тому для власної безпеки Варшава повинна залишатися солідарною з Україною».

Економісти теж застерігають: обмеження допомоги може спровокувати відтік українців, а отже, зменшення робочої сили й податкових надходжень.

Доля українських виплат залежатиме від рішення Сейму, який має ухвалити новий закон до 30 вересня. Від цього напряму залежить життя сотень тисяч українських сімей у Польщі.