Україна повинна вже сьогодні готуватися до залучення трудових мігрантів

Інтерв’ю з Василем Воскобойником — головою Офісу міграційної політики, президентом Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Після ухвалення урядом рішення дозволити чоловікам віком 18–22 років перетинати кордон, у суспільстві з’явилися побоювання щодо ще більшого відтоку робочої сили. Василь Воскобойник вважає, що ситуація не є критичною:
“Молодь до 22 років здебільшого ще навчається і лише шукає перше робоче місце. Масового впливу на ринок праці ця зміна не матиме”, — наголошує експерт.

Водночас він акцентує: головне завдання держави — створити умови для якісної освіти та розвитку молоді, аби після завершення навчання вони стали затребуваними фахівцями.

Європейські виклики

За словами Воскобойника, соціальні виплати українцям у країнах ЄС стають предметом політичних маніпуляцій. Так, в Угорщині говорять про завищену допомогу, у Німеччині обговорюють обмеження пільг, а Польща скорочує програму “800+” для непрацюючих батьків-українців.
Втім, українці принесли Польщі лише у 2022–2024 роках 111 млрд злотих (близько $25 млрд) до ВВП.

Демографічний виклик

Згідно з даними НБУ, у 2025 році через міграцію Україна втратить ще близько 200 тисяч осіб. Повернення після війни залежатиме від трьох факторів: наявності житла, роботи із гідною оплатою та соціальної інфраструктури.

“Ми повинні чесно визнати: левова частина українців за кордоном не повернеться. А вже після війни країна зіткнеться з новою хвилею трудової міграції”, — застерігає Воскобойник.

Чи вистачить робочих рук?

В Україні вже сьогодні бракує кадрів як висококваліфікованих, так і робітничих професій. На будівництві плиточники чи електрики можуть заробляти від €1 000, проте часто зарплати видаються “у конвертах”.
“Вихід — зменшення податків на фонд оплати праці. Бізнес має бути стимульований платити офіційно і конкурувати не тільки між собою, а й із роботодавцями Польщі чи Німеччини”, — пояснює експерт.

Нова стратегія

Воскобойник переконаний: Україні не уникнути залучення іноземних працівників. Разом із Інститутом демографії та досліджень якості життя ім. М. Птухи НАН України та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”вже зараз  реалізується проєкт «Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект».

“Ми маємо діяти на випередження: залучати трудових мігрантів і створювати умови для повернення співвітчизників. Інакше гроші на відбудову будуть, а працювати — нікому”, — підсумовує Василь Воскобойник.