Виїзд 18-22-річних чоловіків за кордон: бізнес б’є на сполох
В Україні зростає занепокоєння серед роботодавців щодо масового відтоку молоді після надання дозволу на виїзд за кордон під час воєнного стану для осіб віком 18-22 років. Після того як дозвіл на перетин кордону набув чинності, молоді чоловіки почали звільнятися з українських компаній для, ймовірно, виїзду за кордон, констатують представники бізнесу.
Молоді чоловіки почали частіше звільнятися з роботи
“Ми вже сьогодні стикаємось з серйозним дефіцитом кадрів. Постанова про виїзд чоловіків 18-22 років спричинила відтік молоді у 14 галузях економіки. Бізнес шукає вихід у залученні іноземців з Індії та Бангладеш. Своїми силами ми цього не подолаємо – людей катастрофічно не вистачає”, – зазначає Дмитро Дегтяр, співзасновник HRD-club – спільноти, що об’єднує фахівців у сфері підбору персоналу.
Першими цю тенденцію помітили у сфері обслуговування та торгівлі. Як повідомили DW в мережі супермаркетів “Сільпо”, у ній нині працює близько трьох тисяч співробітників віком 18-22 роки. Три відсотки з них за останній час звільнилося. “Після оновлення порядку перетину державного кордону для чоловіків цієї вікової категорії ми із занепокоєнням фіксуємо помітне зростання звільнень”, – повідомили у пресслужбі компанії.
У ресторанній компанії “Холдинг емоцій !FEST” протягом останніх двох тижнів теж спостерігають тенденцію до звільнення персоналу, зокрема молоді віком 18-22 роки. Утім, поки відтік кадрів там не вважають критичним. “Це в основному кухарі, офіціанти, частина барменів. Загалом на цих позиціях у нас працює 1400 людей, з них 200 – це саме юнаки 18-22 років. З цих 200 людей ми зараз маємо 22 хлопців, які пішли від нас”, – сказав DW PR-директор ресторанного холдингу Тарас Маселко.
Він спростовує поширену думку, що основним мотивом для звільнення є низька заробітна плата, та наголошує, що в холдингу вона конкурентна. Головним рушієм, на думку Маселка, є саме зміни в законодавстві, які відкрили для молоді можливість виїхати за кордон. “У нас були випадки, коли виїжджали за кордон пари – чоловіки 18-22-річного віку зі своїми жінками. Тобто звільнялися і наші працівниці з цієї ж причини”, – розповідає він. На думку Маселка, молодь цього віку легше ухвалює рішення про зміну роботи чи місця проживання, що також впливає на плинність кадрів.
Для виїзду за кордон безпековий фактор є вирішальним?
Натомість президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова громадської організації “Офіс міграційної політики” Василь Воскобойник вважає, що основною причиною міграції українців є не економічні чинники, а безпековий фактор, тому роботодавці і надалі стикатимуться з відтоком кадрів. “Найголовніший фактор, який спричиняє масовий виїзд людей з України, – це війна, побоювання за власне життя, за здоров’я своїх близьких. Коли перед вами стоїть можливість виїхати з країни і не бути мобілізованим або залишитися з високою заробітною платою, але за умови, що вас мобілізують, скоріш за все, ви виберете для себе шлях виїхати з країни”, – зазначає експерт.
Василь Воскобойник називає дозвіл на перетин кордону для молоді правильним, але запізнілим рішенням. На його думку, його необхідно було ухвалити ще на початку війни, враховуючи, що мобілізаційний вік починається з 25 років. “Закриття кордонів для 18-річних створило підозри, що мобілізаційний вік можуть знизити, що призвело до того, що батьки почали вивозити своїх дітей ще раніше, у віці 15-17 років. Наслідки закритих кордонів ми відчуватимемо ще довго, навіть після війни”, – наголошує Воскобойник.
Експерт: Висновки про переваги чи недоліки нових правил робити зарано
За словами експерта, після дозволу молоді 18-22 років виїжджати за кордон пройшло надто мало часу, аби можна було робити висновки про катастрофічні чи, навпаки, позитивні наслідки цього рішення. Він вказує, що дані Державної прикордонної служби про кількість молоді 18-22 років, що виїхала з України, наразі відсутні. Також немає точних даних від Державних служб статистики та зайнятості про те, скільки молодих людей звільнилося з усіх підприємств України. Крім того, немає інформації від міністерства освіти і науки про кількість студентів, які взяли академічну відпустку і виїхали за кордон. “На мій погляд, зараз це не більше, ніж паніка, яку активно розганяють. Масова поява такої інформації може створити у молоді уявлення, що рішення про дозвіл на виїзд можуть скасувати, і це, навпаки, може підштовхнути їх до виїзду, аби не втратити таку можливість”, – застерігає експерт.
За словами Воскобойника, будь-які спроби оскаржити чи скасувати згаданий дозвіл лише посилять міграційні настрої та підірвуть довіру до держави. Експерт вказує на те, що утримувати людей у країні потрібно не адміністративними заборонами, а створенням привабливих умов для життя, навчання та роботи.