Офіс міграційної політики

створений для вирішення міграційних проблем України

Польща змінює правила фінансової підтримки українців: що чекає на біженців

Польський Сейм ухвалив новий закон, який регулює статус та умови фінансової допомоги для громадян України. Згідно з ним, термін легального перебування українців у Польщі продовжено до 4 березня 2026 року. Водночас змінюються правила отримання соціальних виплат, зокрема за програмою 800+.

Тепер, щоб і надалі отримувати щомісячну допомогу на дітей, українські біженці мають бути офіційно працевлаштовані, а їхні діти повинні навчатися у польських школах.

«Це і економіка, і політика»

Голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник пояснює:

«Війна триває вже четвертий рік, і українці стільки ж часу знаходяться на території Польщі. Польський уряд хоче з одного боку скоротити видатки на тих, хто не працює та не інтегрується, а з іншого — показати своїм виборцям, що гроші витрачаються обережно й адресно».

За словами експерта, перевірки відбуватимуться автоматично: якщо з зарплати українця не надходять відрахування у фонд соціального страхування (ZUS), то це сигналізує про відсутність офіційної роботи. В такому разі виплати за програмою 800+ на дітей до 18 років не нараховуватимуться.

Скільки українців залишилось у Польщі?

У 2022 році статус тимчасового захисту в Польщі отримали близько 1,5 млн українців. Однак сьогодні таких залишається приблизно 930 тисяч. Зменшення відбулося через кілька причин:

  • частина українців повернулася додому,
  • частина переїхала до Німеччини,
  • дехто вже оформив посвідку на тимчасове перебування, що діє три роки й забезпечує стабільніший статус, ніж тимчасовий захист.

А що в Німеччині?

Ще одна популярна країна для українських біженців — Німеччина. Тут нині перебуває близько 1,2 млн українців, але працює лише 30% із них. Решта — понад 900 тисяч осіб — у тій чи іншій мірі покладаються на соціальні програми.

Воскобойник зазначає:

«Німеччина — соціально орієнтована країна, але навіть її економіка не витримує надмірного навантаження. Українці могли розраховувати на 450–480 євро допомоги на дорослого та близько 350–400 євро на дитину, плюс безкоштовне житло. Тепер уряд готується поступово скорочувати ці програми. І це торкнеться не лише українців, а й місцевого населення».

Соціальна політика щодо біженців у Європі змінюється: країни все активніше пов’язують допомогу з працевлаштуванням і інтеграцією. Для українців це означає: щоб залишатися на підтримці, потрібно офіційно працювати, навчати дітей і робити кроки до адаптації у нових умовах.