Безпека, робота, свобода: що може втримати українців в Україні
Василь Воскобойник, голова Офісу міграційної політики.
Післявоєнна економіка: нова реальність
Внаслідок повномасштабної війни Україна втратила близько 29% своєї економіки. Це — не лише зруйновані підприємства, а й мільйони українців, які виїхали з країни. Та парадокс полягає в іншому: попри наявність безробіття (близько 12%), 75% українських компаній не можуть знайти потрібних фахівців. Причина — структурне безробіття: кваліфікації працівників не відповідають потребам роботодавців.
Найдефіцитніші галузі:
- освіта
- охорона здоров’я
- сільське господарство
- водне господарство (нестача кадрів сягає до 53%)
Перенавчання як ключ до вирішення
Держава запровадила сертифікати на безкоштовне навчання, а роботодавці все активніше створюють внутрішні програми підвищення кваліфікації. Саме гнучкість, мобільність і бажання вчитися — запорука адаптації до нових умов.
Гендерний баланс: міф про “фемінізацію”
Попри те, що жінки відіграють дедалі активнішу роль на ринку праці, говорити про фемінізацію зарано. За кордоном зараз перебуває 4,9 млн українців зі статусом тимчасового захисту. Із них лише 40% — жінки. Частка жінок у традиційно чоловічих професіях зростає, але масового витіснення чоловіків не відбувається.
Шанси на повернення
Реалістичний прогноз: більшість українців не повернуться до завершення війни. На рішення впливають чотири фактори:
- Безпека
- Житло
- Робота
- Соціальна інфраструктура
Очікувати на однаковий рівень зарплат із ЄС — нереально. Але можливо створити країну свободи: свободи слова, вибору, підприємництва. І саме це стане рушієм повернення.
Мобілізація та економіка
Найбільшим шоком для бізнесу є не мобілізація, а сама війна. Підприємства постійно живуть під загрозою ударів. Але держава повинна враховувати потреби бізнесу при формуванні політики зайнятості.
Кого найважче працевлаштувати?
Найбільше викликів мають:
- люди старшого віку
- внутрішньо переміщені особи
- ветерани
- люди без затребуваної кваліфікації
Вихід: адаптація та освіта. Хто готовий вчитися та працювати — вже сьогодні може знайти роботу й заробляти.
Штучний інтелект: загроза чи інструмент?
AI змінює правила гри, але не витісняє всіх. Загроза — для тих, хто не навчиться з ним працювати. Найбільш вразливі — представники професій, пов’язаних зі словом: журналісти, письменники, маркетологи. Але сантехніки, зварювальники, кухарі — залишаться потрібними.
“Не штучний інтелект забере робочі місця. Це зроблять ті, хто навчиться з ним працювати”, — зазначає Воскобойник.
Погляд у майбутнє
2025-й і 2026-й роки залишатимуться періодом глибокої перебудови. Роботодавці й працівники змушені будуть адаптуватися одне до одного. Ринок праці стане гнучкішим, більш динамічним і вимогливим до навичок.