Довша відпустка й боротьба з зарплатами в конверті: яких новацій чекати від Трудового кодексу
- Новий Трудовий кодекс передбачає збільшення мінімальної тривалості відпустки до 28 днів, розширення прав батьків на відпустку для догляду за дитиною та реформу інспекції праці для боротьби з порушеннями прав робітників.
- Оновлювати кодекс будуть для запуску реформи ринку праці, аби залучити більше людей до офіційного працевлаштування.
Чому Україна потребує нового Трудового кодексу?
Чинний Трудовий кодекс створений понад пів століття тому й орієнтований для тогочасної економіки, а головними завданнями нового буде адаптація до реалій і поширення соціального захисту на нові форми зайнятості. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт з ринку праці Василь Воскобойник.
7 січня Уряд ухвалив проєкт нового Трудового кодексу, яким планують започаткувати реформу ринку праці. Його передали на розгляд до Верховної Ради.
Передбачені оновленим кодексом зміни спрямовані на виведення зайнятості з тіні та залучення більшої кількості населення до офіційного працевлаштування.
Василь Воскобойник
Голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування
Чинний трудовий кодекс писали ще за часів Радянського Союзу, він був підлаштований під промислову економіку, під чітко зрозумілі процеси, які піддавалися класифікації тих часів. Зараз часи змінюються, впроваджується дистанційна робота, нові форми зайнятості, з’являються контракти. При цьому в нас суттєво зменшується чисельність працездатного населення через демографічні проблеми, міграцію. Фактичною метою нового Трудового кодексу буде сприяння максимальній зайнятості людей.
Як зазначила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, новий Трудовий кодекс потрібен для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, а ключовим акцентом буде нарощування інклюзивності ринку праці й більшого залучення молоді, жінок, людей з інвалідністю та ветеранів.
Які переваги дає офіційне працевлаштування в Україні?
Головною новацією проєкту Трудового кодексу є зосередження на інтересі держави в максимальному забезпеченні можливості офіційного працевлаштування для населення, вважає Василь Воскобойник. Натомість люди отримають соціальний захист і стаж для майбутньої пенсії.
Підштовхнути до офіційного працевлаштування має розуміння того, що коли людина сплачує податки, у неї є соціальний захист з боку держави, вона може отримувати лікарняні, розраховувати на виплату відпусткових. Потрібно робити все таким чином, щоб працювати офіційно було вигідно, щоб це було побудовано не просто на якихось слоганах, а на тому, що людина розумітиме, чому її офіційна робота буде більш корисною, ніж нелегальне працевлаштування,
– говорить експерт.
Новий Трудовий кодекс напряму не розв’яже проблеми неофіційного працевлаштування, адже вона належить більше до сфери оподаткування й стосується візії розвитку економіки, додає Василь Воскобойник. На думку експерта, дешева робоча сила не має бути перевагою України, натомість варто зосереджуватися на створенні високооплачуваних робочих місць.
Які головні зміни містить проєкт Трудового кодексу?
У проєкті нового кодексу передбачені зміни, що стосуються ознак трудових відносин, збільшення кількості типів договорів, цифровізації та режимів праці. Йдеться про такі новації:
- 8 ознак трудових відносин для зменшення правової невизначеності та виведення зайнятості з тіні;
- збільшення кількості типів трудових договорів з 6 до 9, врегулювання сучасних форматів роботи: дистанційної, надомної, нефіксованого робочого часу;
- можливість для працівника укладати з роботодавцем трудові договори кількох типів;
- цифровізація трудових відносин і прирівнювання електронних документів до паперових;
- узгоджений зі стандартами ЄС механізм визначення мінімальної зарплати, місячної та погодинної, мінімальну межу для якої визначатимуть як відсоток від середньої заробітної плати, що встановлюватиме Уряд;
- формати роботи для працівників з дітьми: дистанційна, робота вдома;
- мінімальна тривалість відпустки – 28 днів (замість 24);
- розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною (по два місяці для кожного);
- окремий механізм для поєднання навчання й першої роботи – учнівський трудовий договір;
- реформа інспекції праці й впровадження ризикоорієнтованого підходу до перевірок.
Як розповів експерт Василь Воскобойник, цей підхід спрямований на з’ясування напрямів з найбільшими ризиками порушень у галузі працевлаштування та прав робітників.
Реформа передбачає пошук нових інструментів, які дадуть можливість для інспекції праці більш активно виявляти незадекларовану працю, нелегальну працю і робити все, аби дотримуватися балансу інтересів між інтересами роботодавців, держави та робітників, – зауважив експерт.