Франківськ шукає працівників в Індії: як кадровий голод змінює український ринок праці

Український ринок праці продовжує змінюватися під тиском війни. Мобілізація, виїзд людей за кордон та демографічні втрати створили ситуацію, коли бізнес дедалі частіше не може знайти працівників навіть на базові спеціальності.

Особливо гостро це відчувається у будівництві, виробництві та деревообробній галузі. Саме тому роботодавці починають звертати увагу на іноземну робочу силу.

На Прикарпатті вже відкрито говорять про залучення працівників з Індії, Туреччини та Узбекистану. За інформацією обласного центру зайнятості, лише протягом 2025 року десятки роботодавців зверталися за дозволами на працевлаштування іноземців.

Станом на травень 2026 року в Івано-Франківську налічується понад 700 відкритих вакансій. Найбільше людей бракує у будівництві, торгівлі, медицині та освіті.

Представники служби зайнятості пояснюють: роботодавці активно шукають способи закривати вакансії, на які українці часто не погоджуються через низький рівень зарплат або важкі умови праці.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків уже підтвердив, що будівельні компанії міста почали залучати трудових мігрантів через нестачу кадрів.

На цьому фоні у соцмережах регулярно з’являються повідомлення про іноземців, які працюють на будівництвах чи виробництвах. Для частини українців це стає ознакою нової економічної реальності, для інших — приводом для тривоги та дискусій.

Втім, Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова ГО «Офіс міграційної політики», закликає дивитися на цифри, а не на емоції.

За його словами, попри активне обговорення теми, кількість іноземців, які працюють в Україні, сьогодні навіть нижча, ніж до початку повномасштабної війни.

У 2021 році в Україні було видано або продовжено приблизно 22 тисячі дозволів на працевлаштування іноземців. У 2025 році — лише близько 9,5 тисячі.

«Говорити про те, що іноземці масово захоплюють український ринок праці — просто не відповідає дійсності», — наголошує експерт.

Воскобойник пояснює: українському бізнесу насправді значно простіше наймати саме українців. Оформлення іноземного працівника — складний та дорогий процес. За оцінками експерта, вартість залучення одного трудового мігранта може сягати приблизно 150 тисяч гривень.

Саме тому іноземців починають залучати лише тоді, коли роботодавець уже не може знайти людей всередині країни.

На думку експерта, першим резервом для українського ринку праці мають стати внутрішні ресурси — ширше залучення жінок, людей старшого віку та людей з інвалідністю.

Іноземні працівники, за його словами, можуть бути лише допоміжним ресурсом для підтримки економіки.

Втім, головна проблема нікуди не зникає. Якщо дефіцит кадрів продовжуватиме зростати, бізнес опинятиметься перед жорстким вибором: або скорочувати виробництво, або шукати людей за кордоном.

І схоже, що для частини українських підприємств цей вибір уже зроблено.