Молодь хоче бути підприємцями та блогерами, але Україні потрібні майстри

Українська молодь дедалі частіше розглядає можливість виїзду за кордон, де бачить вищі заробітки та ширші професійні перспективи. Особливо важливим стає вибір, який юнаки та дівчата роблять у 16–23 роки: продовжити навчання у школі, вступити до вишу, здобути робітничу спеціальність чи спробувати побудувати життя в іншій країні.

Точних даних про масштаби виїзду молоді немає. Проте, за словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голови ГО «Офіс міграційної політики», цей процес є реальністю. Частина молодих людей, які навчаються в Україні, розглядає можливість виїхати до досягнення 23 років.

Водночас робітничі професії не є для молоді головним професійним орієнтиром. За результатами згаданого в розмові соціологічного дослідження, кожна третя молода людина хотіла б займатися власною підприємницькою діяльністю, самостійно ухвалювати рішення та заробляти гроші. Серед інших популярних напрямів — інформаційні технології та блогерство.

Молодь прагне заробляти переважно інтелектом, а не фізичною працею. Це не лише українська, а й світова тенденція. На професійний вибір значною мірою впливають соціальні мережі, де майже немає привабливих історій успіху сантехніків, електриків або працівників будівельних майданчиків. Натомість користувачі постійно бачать успішних підприємців, IT-фахівців і блогерів.

Через це вступ до закладу вищої освіти часто сприймається як перспективніший шлях, ніж здобуття робітничої спеціальності. Однак диплом не гарантує високого доходу одразу після завершення навчання.

Кваліфікований сантехнік або плиточник уже сьогодні може заробляти в Києві від тисячі доларів. Молодий випускник університету, який тільки починає працювати за фахом, не завжди може розраховувати на такий рівень оплати.

Під час повоєнної відбудови попит на будівельників, слюсарів, сантехніків, електриків та інших фахівців, які вміють працювати руками, лише зростатиме. Разом із дефіцитом кадрів мають підвищуватися і зарплати. Якщо українські компанії не запропонують конкурентної оплати, кваліфіковані працівники продовжать виїжджати за кордон.

Державі та бізнесу потрібно змінювати ставлення до професійної освіти й показувати молоді реальні приклади успіху. Робітнича професія має сприйматися не як запасний варіант для тих, хто не вступив до університету, а як можливість отримати затребуваний фах, гідно заробляти та брати участь у відбудові України.