Молодь виїжджає, жінки опановують «чоловічі» професії: нові тенденції міграції та ринку праці

Останні тижні тема виїзду молодих українців за кордон викликала жваве обговорення в суспільстві. За даними польських прикордонників, лише за перший тиждень вересня до Польщі прибули понад 10 тисяч чоловіків віком 18–22 роки. Це стало можливим завдяки постанові Кабміну, яка дозволила юнакам цієї вікової категорії виїжджати за кордон.

Проте, як зазначає голова Офісу міграційної політики та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, робити остаточні висновки поки що зарано:

«Потрібно оцінювати тенденцію хоча б на відрізку у кілька місяців. Важливо бачити не тільки тих, хто виїжджає, але й тих, хто повертається. Не слід перебільшувати проблему: більшість молодих українців залишаться вдома».

Вплив на ринок праці

Деякі бізнеси вже відчули відтік кадрів. За даними ЗМІ, у компанії «Нова пошта» лише за 10 днів звільнилося 170 працівників у віці 18–22 роки. У ресторанах мережі iFest – до 20% персоналу. Подібна ситуація спостерігається і в роздрібних мережах.

Втім, експерт заспокоює:

«Мова йде про сотні чи тисячі людей. У масштабах країни з мільйонами працівників це не критично. Основна проблема може виникнути після війни, коли кордони відкриються для чоловіків віком 22–60 років. Тоді українським роботодавцям доведеться конкурувати вже не між собою, а з бізнесами у Польщі, Чехії чи Німеччині».

Польща чи Німеччина?

За словами Воскобойника, сьогодні у Польщі перебуває близько 900 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту. У 2022 році таких було 1,5 мільйона. Частина людей повернулася в Україну, частина поїхала далі – переважно до Німеччини. Там кількість українців зросла з 800 тисяч у 2022 році до 1,2 мільйона у 2025-му.

Причини очевидні: вищий рівень соціальних виплат і зарплат. Якщо мінімальна зарплата в Україні становить близько 8 тисяч гривень, у Польщі – 50 тисяч, а в Німеччині – понад 100 тисяч гривень у перерахунку.

Що впливатиме на повернення українців?

Експерт виокремлює чотири ключові фактори:

1. Безпека – головна умова повернення.
2. Житло – якщо в Україні його знищено, а за кордоном уже придбане, шанс на повернення мінімальний.
3. Робота – люди обирають там, де платять більше і стабільніше.
4. Соціальна інфраструктура – освіта, медицина, якість життя.

«Поки що переваг для масового повернення в Україну небагато. За нашими оцінками, повернеться лише близько 30% тих, хто виїхав», – прогнозує Воскобойник.

Жінки змінюють ринок праці

На цьому фоні в Україні з’являються й позитивні зрушення. За даними Державного центру зайнятості, понад 700 українок опановують нетрадиційні для них професії – трактористок, слюсарок, водійок навантажувачів і навіть тролейбусів. Вже 247 жінок завершили навчання, і 212 з них успішно знайшли роботу.

«Це дуже правильний напрям. Перекваліфікація має стати масовим явищем. Якщо людина не може знайти роботу за дипломом, вона повинна мати шанс здобути нову професію й працювати далі. Це стосується не лише молоді, а й людей 40–50 років», – наголошує Воскобойник.

📰 Ця історія показує: український ринок праці і міграційна політика перебувають у точці трансформації. Молодь шукає кращих можливостей за кордоном, жінки відкривають нові горизонти в традиційно «чоловічих» сферах, а країна має створювати умови, щоб люди хотіли залишатися й повертатися додому.