«Не заважати — вже допомога»: роль держави у кризовий час – Олександра Решмеділова

Олександра Решмеділова, політологиня, кандидатка філософських наук:

«Я думаю, що перше, що має зробити держава — це не заважати. Не створювати зайвих перепон, кордонів, парканів, які неможливо перестрибнути. Це стосується всіх сфер, де вона може діяти. Чим менше буде цих “квестів”, тим простіше буде громадянину. І тим більше буде його ідентифікації, зв’язку з державою, бажання долучатися.

Бо всі ці перепони — це додаткові подразники для людини, яка і так переживає непрості часи. Тому, вважаю, найголовніше — зняти ці подразники.

Щодо культурної ідентифікації, єдності, культури взаємодії й приналежності — це, безумовно, важливо. Але все це починається тільки тоді, коли закрито базові потреби. Коли є чим нагодувати дітей. Інакше ми говоримо про важливе, але це все автоматично відходить на другий план.

Тепер про базові потреби. Перше: маючи можливість звернутися до представників влади, зокрема до народних депутатів, хочу попросити вас: нещодавно на порядку денному був законопроєкт про компенсацію комунальних послуг для людей із зруйнованим житлом. Це надважливо. Підтримуйте такі ініціативи.

Друге: коли ми говоримо про соціальний захист, держава має його забезпечувати тим категоріям населення, які його реально потребують. Це величезна кількість людей. Так, я розумію, що держава зараз бідна, що коштів не вистачає. Але це — обов’язок держави.

І коли ми говоримо про те, що мають робити громадяни, то вони також запитують у держави:

“А де зворотний зв’язок? Де зворотна відповідальність?”

Бо не тільки громадяни повинні — в них є обов’язки, так, але має бути й державне плече, на яке можна спертися у важкий момент.

Це стосується і військових, і соціально незахищених верств населення, і переміщених осіб, і студентів, і молоді. Усіх, хто потребує підтримки».