Нова хвиля виїзду: скільки ще українців покинуть країну

Питання повернення українців з-за кордону дедалі частіше звучить у публічному просторі як очікування. Втім, реальність значно складніша і менш оптимістична. Навіть за умови активної державної політики, ключовий фактор, який визначає поведінку людей, залишається незмінним — це безпека.

Саме на цьому акцентує Василь Воскобойник, голова ГО «Офіс міграційної політики», президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. За його словами, до завершення війни говорити про масове повернення українців просто не доводиться.

«Поки люди не зрозуміють, що в Україну безпечно повертатися, жодного масового повернення не буде. Це базова логіка, яка не потребує додаткових пояснень», — зазначає він.

Більше того, попри очікування стабілізації, міграційні процеси тривають. За оцінками, лише протягом минулого року ще сотні тисяч українців виїхали за кордон. І ця тенденція зберігатиметься, якщо безпекова ситуація не зміниться.

Важливо розуміти, що сучасна міграція — це не хаотичний процес, а раціональне рішення домогосподарств. Люди оцінюють ризики, умови життя, перспективи для дітей і лише після цього приймають рішення. Саме тому будь-які обмежувальні або примусові заходи не змінюють базову логіку поведінки.

Окремо варто звернути увагу на зміну напрямків міграції. Якщо раніше значна частина українців розглядала Сполучені Штати як один із ключових напрямків, то зараз ситуація змінилася. Водночас Європейський Союз залишається основним центром тяжіння, передусім через доступ до ринку праці та соціальних гарантій.

«Люди обирають там, де простіше працевлаштуватися або де є базова підтримка. Це абсолютно прагматичний підхід», — підкреслює Воскобойник.

Крім того, існують так звані “точки рішень”, які можуть впливати на нові хвилі виїзду. Серед них — початок навчального року, коли батьки визначаються, де навчатимуться їхні діти, а також опалювальний сезон, який щоразу стає тестом на стійкість інфраструктури та умов життя в країні.

У результаті формується ситуація, в якій міграція стає довгостроковим процесом, а не тимчасовим явищем. І чим довше триває війна, тим глибше закріплюються ці тенденції.

Отже, ключове питання сьогодні — не лише як повернути людей, а й чи створені умови, за яких вони самі захочуть це зробити. І відповідь на нього напряму залежить від безпекової ситуації в країні.