Офіс міграційної політики

створений для вирішення міграційних проблем України

Повернення українців: правила захисту та вибір родин

Чи означають нові умови тимчасового захисту, що українських чоловіків почнуть масово повертати з Європи? У цій дискусії важливо розрізняти рішення про надання статусу, добровільне повернення та примусове видворення. Вони мають різні підстави й наслідки, а зміна правил захисту сама собою не є рішенням про депортацію.

На цьому наголошує Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики».

«Все це три різні процедури. Вони по-різному діють», — пояснює він.

Добровільне повернення передбачає власне рішення людини їхати додому. Експерт допускає, що держави перебування можуть підтримувати такі рішення фінансово, наприклад допомагаючи з витратами на дорогу. Проте наведений ним приклад можливої допомоги не означає, що конкретну програму чи суму вже затверджено.

Примусове видворення — окреме правове питання, яке потребує законних підстав, належної процедури та врахування обмежень на повернення. Його не можна автоматично виводити ані з військовозобов’язаного статусу людини, ані з відмови в одному з видів захисту.

Окремо стоять умови отримання тимчасового захисту. Рішення Ради ЄС передбачає вимогу щодо виконання військових обов’язків в Україні та, коли це застосовно, надання підтверджень. Водночас відповідна нова вимога не поширюється на людей, які мали захист у певній державі станом на 4 серпня 2026 року й безперервно зберігають його там надалі.

На думку Василя Воскобойника, європейські держави намагаються врахувати одночасно потреби України та власних суспільств. Україні потрібні люди для оборони й економіки. Країни перебування також зацікавлені у працівниках, які вивчають мову, сплачують податки та інтегруються в місцеве життя.

«Європейські країни шукають баланс, щоб і допомогти Україні, але водночас не зашкодити самим собі», — зазначає експерт.

Набагато ширше питання — де після війни возз’єднуватимуться родини, які роками живуть окремо. Можливі різні сценарії: повернення жінок із дітьми в Україну або переїзд чоловіків до сімей за кордон. Передбачити співвідношення цих рішень зараз, за словами експерта, неможливо.

Визначальними будуть час і умови завершення війни, гарантії безпеки та впевненість у тому, що бойові дії не відновляться. Самого припинення обстрілів може бути недостатньо для довгострокового планування життя.

Водночас Василь Воскобойник бачить потенціал повернення у відбудові. Якщо Україна зможе залучати інвестиції та створювати можливості професійного зростання, це стане аргументом для людей, які здобули освіту й досвід за кордоном. Для молоді перспектива побудувати кар’єру вдома може виявитися важливою частиною рішення.

Тому повернення громадян залежатиме не лише від правил європейських країн. Його основою має стати впевненість родини, що в Україні можна безпечно жити, працювати та планувати майбутнє дітей.