Скандали в Польщі не повернуть українців додому

Політичні суперечності між Україною та Польщею, а також поширення антиукраїнських настроїв викликають запитання: чи можуть ці процеси змусити українців залишити Польщу та повернутися на батьківщину? На думку Василя Воскобойника, політична риторика навряд чи стане визначальним чинником для більшості наших громадян.

«На рішення українців передусім впливатимуть можливість заробляти гроші, навчати дітей і жити в безпечнішій країні. Тому сподіватися, що антиукраїнські настрої підштовхнуть їх до повернення на батьківщину, не варто», — зазначає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник.

Політичні суперечності між країнами виникали й раніше. Одним із найпомітніших прикладів стало блокування перевезення української аграрної продукції. Однак за гучними заявами політиків залишається економічна реальність: українці працюють, сплачують податки, купують товари й послуги та підтримують розвиток польської економіки.

Якщо умови перебування в Польщі погіршаться, це не обов’язково означатиме повернення людей в Україну. «До закінчення бойових дій сподіватися на масове повернення українців просто не доводиться. Вони радше обиратимуть можливість жити та працювати у Чехії або Німеччині. Скандали можуть підштовхнути людей до певних рішень, але навряд чи це буде рішення про повернення на батьківщину», — пояснює експерт.

Змінюється і характер працевлаштування українців у Польщі. Раніше багато трудових мігрантів погоджувалися на сезонну роботу в сільському господарстві, яка не потребувала знання польської мови та тривалої професійної підготовки. Згодом дедалі більше українців почали переходити у промисловість, сферу обслуговування, готельно-ресторанний і банківський сектори.

«Українці вивчають мову, обирають кваліфікованішу працю та будують кар’єру. Польща зіткнулася з тими самими проблемами, що й Україна: демографічною кризою, відтоком населення та нестачею молодих працівників», — говорить Василь Воскобойник.

Саме тому європейські держави зацікавлені в тому, щоб працездатні українці залишалися, працювали та сплачували податки. Навіть можливе обмеження окремих соціальних виплат не обов’язково спричинить масове повернення. Люди, які мають роботу, навчаються або відповідають іншим законним підставам для проживання, намагатимуться закріпитися в країнах Європи.

Водночас сама Україна відчуває дедалі гострішу нестачу працівників. Підприємствам потрібні водії, столяри, сантехніки, електрики, інженери та фахівці для аграрного сектору. Однак молодь продовжує масово обирати професії, які вважає сучаснішими й престижнішими.

«Просто звернутися до молоді й пояснити, що країні потрібні сантехніки, не спрацює. У соціальних мережах немає прикладів успішних сантехніків, які демонструють привабливе життя. Молодь хоче розвиватися, добре заробляти й реалізовувати себе», — наголошує експерт.

Змінити цю ситуацію можна лише за допомогою довготривалої державної профорієнтаційної політики. Молодим людям потрібно показувати реальні можливості професійного розвитку та пояснювати, що кваліфікований електрик, сантехнік або інший майстер може заробляти більше за багатьох офісних працівників.

«Цю ситуацію неможливо переломити за один день, місяць чи рік. Потрібна довготривала державна стратегія залучення молоді до робітничих професій», — підсумовує Василь Воскобойник.

Отже, політичні скандали в Польщі самі по собі не забезпечать Україні повернення громадян. Поки інші європейські країни пропонують безпеку, роботу та зрозумілі життєві перспективи, українці можуть змінити країну проживання, але не обов’язково повернутися додому. Щоб виграти конкуренцію за власних громадян, Україні потрібно створити умови, за яких повернення стане не вимушеним кроком, а свідомим і привабливим вибором.