У Києві відбувся круглий стіл, присвячений оцінці стану реалізації чинної міграційної політики України

27 травня в агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл, під час якого було презентовано дослідження «Оцінка стану реалізації чинної міграційної політики України». Захід організовано Асоціацією «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Подія зібрала представників органів влади, експертного середовища, науковців і громадськості для обговорення викликів та перспектив формування ефективної міграційної політики.

Головна увага була приділена проблемам у реалізації чинної політики, зокрема:

• Відсутність пріоритетності теми міграції в державному управлінні протягом десятиліть. Політика залишається реактивною, а не стратегічно передбачуваною.
• Надмірна зарегульованість законодавства, що створює бар’єри для ефективного управління міграційними процесами.
• Зовнішній тиск при ухваленні рішень, зокрема з боку ЄС, що не завжди враховує внутрішні потреби України.

Стратегічна узгодженість міграційної політики з іншими секторами поки недостатня. Хоча питання міграції відображено у Стратегії демографічного розвитку до 2040 року, потребує термінового ухвалення окремої Стратегії державної міграційної політики, яка б забезпечила інтеграцію рішень між секторами.

У контексті війни в політику були внесені важливі зміни:

• визначено нові цілі щодо захисту прав громадян за кордоном;
• започатковано напрямки щодо їх повернення та реінтеграції;
• сформульовано засади залучення іноземних фахівців до відбудови України.

Щодо інституційної координації, доповідачі зазначили фрагментованість між ключовими органами: ДМС, ДПСУ, МЗС, Міністерствами економіки, соціальної політики, освіти, єдності. Попри часткову міжвідомчу взаємодію, бракує системної координації, що уповільнює ухвалення рішень і знижує ефективність політики.

Окрему увагу приділили питанням повернення українців і залучення іноземних фахівців. Учасники круглого столу закликали до впровадження системних рішень, зокрема:

• створення привабливих умов для повернення українців з-за кордону;
• залучення представників діаспори до відбудови країни;
• спрощення процедур для іноземців, яких потребує український ринок праці;
• підготовка нової Стратегії державної міграційної політики України.

Учасники круглого столу поділились своїми думками:

«Ми зібралися тут не просто для того, щоб поговорити про стратегії чи озвучити факти. Ми зібралися, щоб обговорити те, що лежить в основі майбутнього України — про її людський капітал. А отже, і про політику, яка має забезпечити його збереження, розвиток і повернення. Україна сьогодні — це країна боротьби, змін і потенціалу. Але водночас — країна, що стикається з демографічним спадом, масовим переміщенням людей, втратою фахівців, викликами для регіонів і новими очікуваннями від держави. Усе це безпосередньо впливає на те, чи зможемо ми відновити країну, збудувати конкурентну економіку, зберегти соціальну стійкість. Саме тому ми ініціювали це дослідження — не для критики, не для оцінок заради оцінок. А для того, щоб запустити процес оновлення міграційної політики України: політики, що відповідає реаліям і працює на майбутнє», – заявив Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та Голова Офісу Міграційної політики.

«Дієві закони базуються на якісній аналітиці. На даний час ми володіємо достатньою кількістю інформації: соціологічні дослідження, аналіз законодавства інших країн. Водночас виклики, які стоять перед Україною, практично не мають аналогів, а відповідь на них великою мірою залежить від   безпекової  ситуації», – зауважила Тетяна Циба, народний депутат України.

«Механізми координації діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері регулювання міграцій включають обмін статистичною та аналітичною інформацією, діяльність у складі міжвідомчих робочих груп. Тим не менш, попри формування під егідою Державної міграційної служби Координаційного центру із співробітництва з Європейською міграційною мережею, видається доцільним створити Постановою Кабінету Міністрів України міжвідомчий консультативно-дорадчий орган з питань міграції та діаспори на чолі з одним з віце-прем’єр-міністрів України», – додав Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень, Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.

«Міграційна політика України ще має пройти шлях інтеграції і узгодженості з іншими стратегічними напрямами розвитку країни. За своєю сутністю міграційна політика має похідний характер і повинна відповідати інтересам держави на довгострокову перспективу.  Наприклад, є ряд країн, які залучення кваліфікованої робочої сили поклали в основу довгострокової стратегії економічного розвитку, і навколо даного пріоритету формують преференції для певних категорій іммігрантів – вчених, викладачів, інженерів, лікарів тощо. Це крани так званої постійної імміграції – Канада, США, Австралія, Нова Зеландія. Даний досвід демонструє чітку узгодженість міграційної політики та економічної моделі вказаних країн. Шляхом залучення кваліфікованих мігрантів йдуть і інші розвинуті країни, вирішуючи питання трудоресурсного забезпечення своїх економік. Для формування дієвої міграційної політики України, перш за все, слід здійснити розробку нової економічної моделі, орієнтованої на кардинальне зростання продуктивності праці як основи конкурентоспроможності національної економіки, що потребуватиме відповідних змін політики зайнятості, забезпечення реалізації освітнього потенціалу, професійної самореалізації», – розповіла Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету  Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, Академік Академії економічних наук України.

«Насамперед, міграційні процеси – як внутрішня, так і зовнішня міграція, вплинули на дефіцит кадрів, який загострився у поєднанні зі структурними змінами в економіці. Тому в цих умовах завдання Служби шляхом реалізації комплексних заходів задовольнити попит економіки в робочій силі. Важливим напрямом є донесення інформації про можливості працевлаштування, професійного розвитку, організації власної справи, в тому числі тим, хто виїхав за кордон і зневірився у перспективах. Має бути якісна потужна інформаційна кампанія», – заявила Ольга Купрій, директор департаменту стратегічного планування, бюджетування та міжнародного співробітництва Державного центру зайнятості України.

«У 2025 році український ринок праці переживає серйозний кадровий дефіцит у стратегічно важливих галузях — через еміграцію, мобілізацію та низькі зарплати, особливо в освіті та охороні здоров’я. Через низьку оплату праці в освіті спостерігається брак висококваліфікованих фахівців, що унеможливлює підготовку кадрів для галузей із високою доданою вартістю. У результаті економіка фокусується на сировинних секторах, де переважає низько-кваліфікована праця, що формує низькі доходи населення, слабку платоспроможність і стримує зростання ВВП. Водночас найбільше підсилення потребують високотехнологічне виробництво, агропереробка, енергетика, будівництво та IT. У цих секторах відчутна нестача інженерів, технологів і технічних працівників — багато хто виїхав або мобілізований. Для стійкого розвитку критично необхідні інвестиції в людський капітал, зокрема через гідну оплату праці та реформу системи підготовки кадрів», – додав Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».

«Україна має негативну міграційну динаміку, навіть попри обмеження у перетині кордону для військовозобов’язаних. Головна умова повернення українців – впевненість у можливості побудувати гідне життя в Україні. Це багатокомпонентне завдання, яке містить не лише безпекову складову. Необхідними передумовами є також економічне зростання, наявність житла та гідної роботи. Крім того, важливо забезпечити потреби в доступній освіті та медицині, доглядових послугах. Загалом, повернення людей з-за кордону – складніше завдання, ніж превенція їхньому виїзду. Наприклад, створення механізму спеціальних економічних зон для залучення повернених українців матиме обмежену ефективність. Водночас комплексне створення умов для комфортного проживання переміщених осіб, у тому числі тих, хто повертається з-за кордону – необхідна умова для досягнення демографічної стійкості», –   пояснив   Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії.

“Міграція – явище, яке  потребує належного врегулювання, оскільки в значній мірі впливає на дотримання прав і свобод людини в державі. Для запобігання погіршенню правового становища та сприяння в реалізації прав мігрантів важливим є співпраця різних секторів громадянського суспільства. Залучення громадянського суспільства до напрацювання державних стратегій формування міграційної політики та до моніторингу їх реалізації значною мірою допоможе розробити спільне бачення майбутнього міграції”,  – сказала Софія Кордонець, керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства БФ “Право на захист”.

«В цій важливій, але вкрай чутливій і делікатній темі, як то формування почуття приналежності в умовах поширення міграційних процесів, фундаментальну роль відіграє культура. Зокрема культура приналежності. Тут важливо зберегти лояльність, згуртованість і взаємодопомогу, які як ми бачили напочатку 2022 року, творять дива і не мають ніяких перепон. Стан в якому всі одне одному допомагають, йдуть вперед заради спільної мети. Ми маємо докладати всіх зусиль, щоб зберігати і примножувати цю єдність, бо саме в ній сила, яка нам так потрібна у важкі часи», – сказала Олександра Решмеділова,  політолог, кандидат філософських наук.

Більш детально у відео: