В коментарі для статті УНІАН він висловив думку, що країна може стати привабливою для трудових мігрантів із Центральної Азії, Південного Кавказу та Південно-Східної Азії, оскільки в цих регіонах заробітні плати нижчі, а знайти роботу значно важче.
За словами Воскобойника, Україна також може зацікавити трудових мігрантів, які працювали в Євросоюзі, але втратили роботу через скорочення, чи біженців із країн, охоплених конфліктами. Втім, він додає, що на глобальному ринку праці Україна наразі не є конкурентною через війну, інфраструктурні ризики та правову невизначеність:
“Проте це не означає, що залучення іноземних працівників неможливе. Ми можемо бути цікаві працівникам з країн із нижчим рівнем життя чи обмеженими можливостями легального працевлаштування. Але для цього необхідна нова міграційна стратегія, орієнтована на залучення трудових ресурсів з інших країн”.
“Це показник високої соціальної інерції. Люди не готові змінюватися, навіть коли зміни диктує сама реальність. У містах – перенасичення освітніх кадрів і брак технічного персоналу, в селах – дефіцит будь-яких кваліфікованих кадрів. Низька мобільність безробітних – одна з найбільших перешкод для збалансування ринку праці”, – додав Воскобойник.
Нагадаємо, через повномасштабну війну значна частина населення виїхала за кордон. Крім того, країна стикається з демографічною кризою.
На думку експертів, щоб забезпечити відновлення економіки та конкурентоспроможність на міжнародному ринку, Україна в найближчі роки, ймовірно, відкриватиме можливості для залучення іноземних працівників.
За даними Центру економічної стратегії, у 2024 році середній рівень безробіття знизився до 14,3%, тоді як у 2023 році він становив 17,4%, а в 2022-му – 18,5%.
Експерти наголошують, що брак працівників посилив конкуренцію між роботодавцями, що, своєю чергою, сприяло зростанню реальних заробітних плат – навіть у порівнянні з довоєнним рівнем.