Україна входить у демографічний шторм: чому країна вже зараз втрачає людей і робочі руки

Скільки людей сьогодні реально проживає в Україні — питання, на яке поки що немає точної відповіді навіть у демографів. Велика війна, масова міграція та відсутність актуального перепису населення створили ситуацію, коли країна фактично живе без чіткої демографічної картини.

Про це в ефірі говорив Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики».

За його словами, сьогодні на підконтрольній українському уряду території проживає приблизно від 29 до 30,5 мільйона людей. Така різниця пояснюється просто: Україна не проводила перепис населення з 2001 року, а після початку повномасштабної війни масштаби міграції стали безпрецедентними.

Воскобойник наголошує: проблема полягає не лише у тому, скільки людей вже виїхало, а й у тому, скільки ще можуть залишити країну найближчими роками. Головним фактором залишається безпека. Люди приймають рішення не емоціями, а оцінкою власного майбутнього.

Минулої зими українці вкотре пережили масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру. Частина міст залишалась без тепла, світла та води у найхолодніші періоди. У таких умовах багато сімей були змушені шукати безпечніше місце або всередині країни, або за кордоном.

За словами експерта, лише у 2025 році Україну залишили майже пів мільйона громадян. І вже найближчої осені багато родин знову вирішуватимуть: залишати дітей навчатися в Україні чи вивозити їх до Європи перед черговою складною зимою.

На цьому фоні країна одночасно стикається ще з однією великою проблемою — дефіцитом працівників. Український бізнес дедалі частіше говорить про нестачу кадрів. Найгостріше бракує енергетиків, будівельників, сантехніків, водіїв, слюсарів та інших робітничих професій.

При цьому парадокс полягає в тому, що офіційно в Україні залишається високий рівень безробіття. За оцінками Світового банку, без роботи перебувають понад півтора мільйона людей. Проблема в іншому — кваліфікація багатьох шукачів роботи не відповідає реальним потребам ринку праці.

«Коли ринку потрібні будівельники та енергетики, на нього виходять юристи, менеджери та економісти», — пояснює Василь Воскобойник.

Водночас експерт зазначає, що держава та бізнес уже намагаються реагувати на ситуацію. Державний центр зайнятості розвиває програми безкоштовної перекваліфікації, а компанії дедалі частіше готові навчати працівників безпосередньо на робочому місці.

Однак навіть це не вирішує проблему повністю. Мобілізація, міграція та демографічне скорочення населення створюють довгостроковий дефіцит робочої сили, який, за словами експерта, залишиться з Україною і після завершення війни.

Саме тому тема трудової міграції поступово переходить із категорії політичних дискусій у категорію економічної необхідності. Василь Воскобойник наголошує: мова не йде про масове заміщення українців іноземцями. Але у певних секторах економіки залучення працівників з інших країн може стати допоміжним механізмом для підтримки економіки та відновлення держави.

Водночас головним завданням України залишається інше — створити умови, за яких власні громадяни не захочуть виїжджати, а ті, хто вже перебуває за кордоном, матимуть реальну мотивацію повернутися додому