“Українці не повернуться за лозунгами”: що має зробити держава після згортання допомоги в ЄС

Європа поступово переходить від екстреної підтримки українських біженців до політики контрольованої інтеграції. Після кількох років великої війни країни ЄС дедалі частіше говорять про скорочення соціальних виплат, обмеження безкоштовного житла та необхідність працевлаштування українців.

Про те, як це вплине на повернення людей до України, в ефірі говорив Василь Воскобойник — президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова ГО «Офіс міграційної політики».

За його словами, усе, що зараз відбувається у Європі, виглядає абсолютно логічно. Після чотирьох років постійної підтримки європейські уряди прагнуть, щоб українці інтегрувалися у місцеві суспільства, працювали, вивчали мову та самостійно забезпечували свої родини.

Саме тому у багатьох країнах уже починають змінювати правила. Німеччина скорочує частину фінансових стимулів, Польща переходить від спеціального режиму підтримки до звичайних механізмів легалізації перебування, а Швеція навіть пропонує значні виплати тим, хто добровільно повернеться до України.

Втім, Василь Воскобойник переконаний: головним фактором повернення залишатиметься не розмір соціальної допомоги, а безпекова ситуація.

«До завершення війни говорити про масове повернення українців, на жаль, не доводиться», — наголошує експерт.

Водночас він звертає увагу на іншу проблему: Україна досі не має чіткої відповіді на питання, де житимуть люди, які захочуть повернутися.

За словами Воскобойника, українці повертатимуться не через гучні заяви чи патріотичні кампанії. Вони ухвалюватимуть рішення дуже прагматично — виходячи з того, чи буде у них житло, робота, доступ до освіти та медицини.

І саме житло експерт називає проблемою номер один.

Сотні тисяч українців втратили домівки через війну. При цьому навіть оренда житла у великих містах стала надзвичайно дорогою порівняно із середніми зарплатами.

«Якщо однокімнатна квартира у Києві коштує близько 17 тисяч гривень на місяць, а середня зарплата — 28 тисяч, то люди просто не розуміють, як їм виживати», — пояснює Воскобойник.

На його думку, держава повинна запускати масштабні програми соціального житла — або безкоштовного, або за символічну оплату комунальних послуг.

Другий ключовий фактор — робота. Україна навряд чи зможе конкурувати з Німеччиною чи Швецією рівнем соціальних виплат. Але може конкурувати перспективами, можливістю професійного розвитку та створенням сучасної економіки.

Окрему увагу експерт приділив темі можливого конфлікту між українцями, які пережили війну всередині країни, і тими, хто виїхав за кордон.

На його думку, після війни Україні буде потрібна масштабна інформаційна кампанія, яка об’єднуватиме суспільство, а не шукатиме винних.

«Ми повинні шукати не водорозділи, які нас роз’єднують, а ідеї, які нас об’єднують», — підкреслює Воскобойник.

І головною такою ідеєю, на його переконання, має стати спільне відновлення країни.

Наприкінці розмови експерт торкнувся ще однієї болючої теми — страху українців перед трудовими мігрантами. Василь Воскобойник переконаний: без достатньої кількості робочих рук Україна просто не зможе відбудувати економіку після війни.

«Без робочих рук ми не відбудуємо Україну. Яка різниця, звідки вони?» — підсумував він.