Василь Воскобойник — президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики».
Після початку повномасштабної війни до країн Європейського Союзу виїхали мільйони українців. Частина з них працевлаштувалася, частина відкрила власний бізнес. Але головне питання — який реальний економічний ефект це дало країнам ЄС?
За словами Василя Воскобойника, масштаби впливу значно більші, ніж прийнято вважати.
«Якщо в країни ЄС заїхало від 5 до 7 мільйонів українців, які щодня ходять до магазинів, користуються транспортом, банківськими послугами, мобільним зв’язком, — це автоматично створює додатковий попит і стимулює економіку тих держав, де вони перебувають».
Українці не лише споживають, а й активно виходять на ринок праці. І саме тут їхній внесок стає системним.
Польща: приклад, який говорить цифрами
Найбільш показовим є досвід Польщі — країни, яка першою прийняла найбільшу кількість українців.
«Близько 5% усіх зайнятих в економіці Польщі — це українці. 66% усіх легально працевлаштованих іноземців у Польщі складають наші співгромадяни».
Йдеться вже не про точкову присутність, а про критичну масу робочої сили.
Українці заповнили ті сегменти, де роками бракувало працівників:
«Вони закрили ті лакуни, де раніше не вистачало робочих рук. Це дало змогу польській економіці розширитися».
Приплив української робочої сили створив додаткові можливості і для самих поляків.
«На керівні посади висувають поляків. І за рахунок припливу українців у них з’явилася можливість кар’єрного зростання та збільшення доходів».
Бюджетний ефект: 99 мільярдів злотих
Окремої уваги заслуговує фіскальний результат.
«На кожен злотий соціальних виплат, що припадав на українців, польський бюджет отримав близько 5 злотих надходжень».
За підсумками 2024 року українці додали до бюджету Польщі близько 99 млрд злотих, що становить приблизно 2,7% ВВП країни.
Для порівняння: витрати Польщі на оборону складають близько 3% ВВП.
«Загальна кількість грошей, які йдуть на охорону здоров’я та освіту, менша, ніж українці додали до польського ВВП. Це означає, що українці стали серйозною економічною силою».
Демографічний баланс і ринок праці
Європа стикається зі старінням населення: кількість людей, які виходять на пенсію, перевищує кількість молоді, що входить на ринок праці.
У цьому контексті українці — переважно люди віком до 50 років — стали важливим фактором стабілізації.
«Є попит не на українців як таких — є попит на робочу силу. Українці просто виявилися тими, хто готовий працювати і швидко інтегруватися».
Міграція після 2022 року стала не лише гуманітарним явищем, а й масштабним економічним чинником для Європи. Її наслідки вже вимірюються не відсотками — а мільярдами.