Офіс міграційної політики

створений для вирішення міграційних проблем України

Від допомоги до податків: як змінилося становище українців у Чехії

Нові правила надання тимчасового захисту в Чехії викликали побоювання, що українських чоловіків можуть позбавляти права перебувати в країні або навіть депортувати. Насправді зміни мають значно вужчий характер і стосуються передусім нових заявників, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства.

Для українців, які вже мають тимчасовий захист у Чехії, умови перебування не змінюються. Нові вимоги можуть поширюватися на тих, хто лише прибуває до країни або переїжджає до Чехії з іншої держави Європейського Союзу та подає нову заяву. У такому разі може знадобитися підтвердження відстрочки, виключення з військового обліку або наявності інших законних підстав.

Відмова в тимчасовому захисті не означає автоматичної депортації. Це лише одна з юридичних форм перебування в Європейському Союзі, яка, зокрема, відкриває доступ до соціальної допомоги та певних державних програм. Людина може легалізуватися на підставі працевлаштування, навчання, Блакитної карти ЄС, возз’єднання родини або інших передбачених законом обставин. Кожну справу розглядатимуть індивідуально.

Адміністративні обмеження можуть ускладнити життя українців у Європі, але навряд чи стануть вирішальним стимулом для їхнього повернення. Бюрократичні рішення не створюють робочих місць і не забезпечують житлом тих, хто втратив його внаслідок війни. Люди повертатимуться тоді, коли бачитимуть в Україні безпеку, можливість працювати, гідно заробляти та планувати майбутнє своїх родин.

Нині в Чехії тимчасовий захист мають близько 394 тисяч українців. Приблизно 170–180 тисяч із них працюють. За наведеними оцінками, на кінець третього кварталу 2025 року українці сплатили до чеського бюджету на 4,5 мільярда крон більше, ніж держава витратила на їхню соціальну підтримку. Це свідчить про поступовий перехід від допомоги до повноцінної економічної інтеграції.

Ставлення до українців у Європі також стає прагматичнішим. На зміну початковій хвилі співчуття приходить оцінка того, чи працює людина, чи сплачує податки та чи бере участь у житті суспільства. Європейському бізнесу потрібні працівники, тому повністю закривати легальні можливості для українців економічно невигідно.

Чеські зміни звужують доступ частини нових заявників до соціального захисту, але не перекривають можливості легально працювати й жити в країні. Водночас Україні варто робити ставку не на адміністративний тиск, а на створення умов, за яких громадяни самі захочуть повернутися додому.