Від соціального захисту до працевлаштування: як змінюється становище українців у ЄС

Продовження тимчасового захисту до березня 2028 року дає українцям можливість ще на рік планувати життя в країнах Європейського Союзу. Водночас це рішення показує, що в Європі не очікують швидкого завершення війни та готуються до тривалішого перебування мільйонів громадян України.

Механізм тимчасового захисту створювався як термінова відповідь на масовий виїзд людей після початку повномасштабного вторгнення. Українці отримали доступ до соціальної підтримки, медичної допомоги, освіти та ринку праці без проходження тривалих процедур надання притулку.

Однак захист, який мав бути короткостроковим, фактично діятиме майже шість років. За цей час значна кількість українців знайшла роботу, почала сплачувати податки, вивчила мову, віддала дітей до місцевих шкіл і поступово інтегрувалася в суспільства країн перебування.

За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голови ГО «Офіс міграційної політики», підхід Європейського Союзу поступово змінюється. Від суто соціального захисту Європа переходить до моделі, за якої українці повинні активніше працювати, навчатися, будувати кар’єру та самостійно забезпечувати себе.

Це не означає, що після березня 2028 року українці будуть зобов’язані негайно залишити Європу. Частина громадян зможе перейти на інші юридичні підстави для проживання. Це можуть бути дозволи, пов’язані з роботою, навчанням або возз’єднанням сім’ї. Інші люди, якщо війна завершиться і безпекова ситуація покращиться, ухвалять рішення повернутися до України.

Продовження спільного механізму також має запобігти хаосу всередині Європейського Союзу. Якщо кожна країна почне самостійно й у різний час змінювати правила, десятки або сотні тисяч людей можуть бути змушені переїжджати з однієї держави до іншої. Узгоджений підхід дає час і українцям, і національним урядам підготуватися до наступного етапу.

Окремі зміни стосуються новоприбулих військовозобов’язаних чоловіків. За наведеним поясненням, нові вимоги до військово-облікових документів не поширюватимуться на тих, хто вже користується тимчасовим захистом. Так само вони не закривають для українських чоловіків усі можливості законного перебування у Європі.

Громадянин може приїхати за біометричним паспортом, знайти роботу й оформити дозвіл на проживання на підставі працевлаштування. Відсутність права на тимчасовий захист у такому випадку передусім означатиме відсутність відповідної соціальної допомоги, а не автоматичну заборону працювати чи залишатися в країні.

Європа поступово переходить від екстреної підтримки українців до їхньої економічної та соціальної інтеграції. Тому період до березня 2028 року варто сприймати не лише як продовження захисту, а і як час для визначення подальшого статусу. Українцям потрібно буде вирішити: повертатися додому чи будувати життя в Європі вже на інших правових підставах.