Українські підприємства потребують інженерів, будівельників і кваліфікованих робітників, проте молодь не завжди бачить у цих професіях привабливе майбутнє. Ця невідповідність загрожує стати тривалою перешкодою для відновлення країни: для реалізації будівельних і виробничих проєктів потрібні люди з конкретними навичками.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики», пояснює: частина молодих людей прагне працювати в IT, розвивати власну справу чи займатися блогерством. Водночас роботодавці шукають фахівців для виробництва та будівництва. До розбіжності професійних очікувань додаються демографічне скорочення та виїзд молоді за кордон.
Змінювати ставлення до технічних професій, на думку експерта, потрібно ще у школі. Учні та їхні батьки мають знати, які можливості відкривають інженерна освіта або робітничий фах, від чого залежить заробіток і як можна професійно зростати.
«Дитина може заробляти руками не менше, аніж банківський клерк», — наголошує Воскобойник. Водночас високий дохід залежить від кваліфікації, досвіду та конкретного місця роботи. Тому профорієнтація має показувати реальні перспективи, а не обіцяти однаковий успіх усім.
До цієї роботи повинні долучатися і система освіти, і самі підприємства. Роботодавцям важливо пояснювати молоді зміст професій, можливості розвитку та значення праці майстра. Адже вибір майбутнього фаху визначається не лише грошима, а й бажанням реалізувати себе та бачити результат своєї роботи.
Однак підготовка нового покоління спеціалістів потребує часу. Сьогодні, за словами експерта, підприємства передусім змагаються за працівників, які вже є на ринку.
«Насправді йде конкуренція за тих людей, котрі залишилися на ринку», — зазначає він. Підвищення зарплати може допомогти окремому роботодавцю втримати фахівця, але саме собою не збільшує загальну кількість кваліфікованих людей.
Розраховувати на те, що всі кадрові прогалини автоматично заповнять іноземні працівники, також не варто. Воскобойник вважає необхідним поєднувати підготовку фахівців із модернізацією підприємств: автоматизацією, роботизацією та підвищенням продуктивності.
Технології змінюватимуть роботу, але потреба в людях, здатних будувати, ремонтувати й обслуговувати обладнання, залишатиметься важливою. Завдання освіти та бізнесу — допомогти молоді побачити в цих професіях перспективу. Від того, чи з’явиться наступне покоління інженерів і майстрів, залежатимуть темпи відбудови та можливості української економіки.