Воскобойник Василь Володимирович
Голова Офісу міграційної політики, Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування
Політики активно виступають із закликом та необхідністю повернути українців з-за кордону, але багато хто з людей не хочуть повертатись у країну, де мінімальна пенсія менше $100. Чи можна очікувати на зменшення відтоку громадян, якщо наші пенсії та зарплати одні із нижчих в Європі? Як і чим наша держава може заохотити громадян до повернення? Конкретні кроки.
До закінчення військових дій та моменту, коли будуть відкриті кордони для виїзду, спокійного виїзду, з України, в тому числі чоловіків, говорити про якесь масове повернення людей не приходиться.
Іноді лунають думки, що кордони повинні бути закриті ще 2-3 роки, бо нам потрібно, щоб хтось відбудовував країну. Якщо такі кроки будуть зроблені, то можна буде поставити хрест взагалі на поверненні людей в Україну. Ніхто добровільно повертатися в країну, з якої не зможе виїхати, не буде. Це стосовно повернення.
Давайте далі дивитися, чи ми зможемо запропонувати українцям, які знаходяться за кордоном, такий самий рівень соціального захисту, як, наприклад, в Німеччині. Чи зможемо запропонувати таку саму заробітну плату, яку платять в Польщі молоді. Ні, ми не зможемо. Тобто конкурувати суто економічно нам навіть немає сенсу починати. Так, ми повинні розвивати країну, будувати краще майбутнє, але наздогнати Польщу ми не зможемо найближчі років 20. І, відповідно, потрібно шукати інші важелі впливу на людей.
Моє тверде переконання — що є й інші речі, які можуть вплинути на повернення людей в Україну. Це — побудова в Україні держави свободи: свободи вибору, свободи пересування, свободи слова, свободи ведення бізнесу. Якщо все це буде у нас в країні, люди почнуть повертатися. Бо європейська бюрократія — усім відома, а можливості для розвитку шукатимуть усі. Україна все одно залишається на перших шпальтах газет, про нашу війну знає весь світ. І якщо ми будемо просувати наратив того, що ми — країна вільних людей, яка перемогла, — я впевнений: до нас будуть їхати люди, і українці будуть повертатися.
Шукати можливості й обіцяти, що ми всіх забезпечимо житлом, роботою, збільшимо заробітні плати хоча б до рівня Польщі — у найближчі роки це просто неможливо. Тому єдиний вихід — пропонувати нематеріальні переваги. І головна нематеріальна перевага — це свобода.